Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
Как я купила кодеин и стала независимой сучкой
Это было в далеком прошлом, когда я еще только начинала свое знакомство с наркотиками. Я была молодой и неопытной наркоманкой, и мне хотелось попробовать все, что попадалось под руку. В поисках новых ощущений, я наткнулась на закладки – маленькие таблетки с кодеином.
Судя по всему, они были отличным вариантом для изучения новых галлюш. Я решила рискнуть и взять пару таблеток. Но где их достать? Я решила обратиться к своим наркоманским друзьям и узнать, где можно дербануть кодеин.
Они подсказали мне, что стаф можно раздобыть в определенном дербане – месте, где растет марихуана. Мне пришлось сделать некоторые усилия и договориться с хранителем этого места, чтобы он отдал мне пару закладок. Я стала независимой сучкой и решила, что этот кодеин поможет мне забыть все проблемы и насладиться каждым моментом своей жизни.
Не каждый может понять, какое это чувство – быть независимой и свободной от всего. Но я сказала себе, что этим лекарством я стану еще сильнее и смелее.
Я регулярно употребляла кодеин и начала пробовать другие наркотики. Каждый раз, когда я включала музыку и закрывала глаза, я попадала в другой мир – мир без боли и страха.
Но со временем кодеин перестал давать мне тот же эффект. Я поняла, что мне нужно что-то новое, что-то еще сильнее. И тогда я услышала о кислотке – лсд 25. Я начала продавать кодеин, чтобы накопить деньги на кислотку. Мне удалось найти покупателей и продать все свои запасы.
Я стала циничной и безжалостной наркоторговкой. Мне было все равно, кому я продавала, главное – получить свою ханку и погрузиться в новый мир галлюш.
Слава богу, я смогла собрать нужную сумму и приобрести кислотку. Когда я первый раз попробовала ее, я почувствовала себя богиней. Мир раскрылся для меня во всей своей красоте и яркости.
Теперь я была настоящей наркоманкой. Я была независимой сучкой, которая жила по своим правилам и ненавидела все вокруг. Мне было все равно, что думают другие, я была собственной богиней своего мира.
Но со временем я осознала, что наркотики только отводят меня от реальности. Они делают меня слабой и беззащитной. Я хочу жить полной жизнью, наслаждаться каждым моментом и быть собой. Я использую свой опыт для того, чтобы развлекать и улыбаться другим людям. Я хочу делать добро и быть полезной обществу, а не тратить жизнь на потерю сознания и галлюшу.
Брать наркотики – это как потерять себя, а стать комиком – это настоящее искусство.
Я выбрала новый путь, и он ведет меня к счастью и самореализации.